Кафедра хімічної технології пластмас ІХХТ, якою керує професор Олег Суберляк, нещодавно відзначила своє 50-річчя. Вона – найстарша в Україні у своїй галузі. Її працівники можуть похвалитися багатьма розробками для медицини і виробництва.
– Нещодавно був у Києві і з колегами ми говорили про штучне серце, створене з полімерних матеріалів, яке вже вставили двом особам і вони почуваються добре, – говорить Олег Володимирович. – Про таке раніше навіть не можна було мріяти. Безумовно, ті полімерні матеріали, що використовують для медицини – вершина полімерної хімії і галузі, що надзвичайно швидко розвивається у всьому світі, і, звичайно, на нашій кафедрі.
– Ваша кафедра має багато цікавих винаходів, зокрема й для медицини...
– Ще 1978 року ми зрозуміли, що можемо допомогти людям, які з якихось причин не хочуть одягати окуляри. Розпочали з дослідження й опрацьовування нових, розроблених у нас, гідрогелевих полімерних матеріалів. Вивчали склад матеріалу й технологію одержання нульових, лікувальних, м’яких гідрогелевих контактних лінз, які згодом отримали назву «Акрилан-ЛПІ». Але це був ніби паралельний шлях досліджень, адже нас уже почали цікавити коригуючі контактні лінзи, які згодом стали відомі як «Гліпокс» – аналоги біологічної тканини, виготовлені на основі гідрогелевих полімерних матеріалів, тоненьких, як людська шкіра (тоді їх виробляли з органічного скла). Нашими лінзами спокійно користувалися люди впродовж 18 – 70 годин без будь-яких ускладнень. Ці лінзи інтенсивно використовували у Залізничній клініці під час лікування (без операції) термічних і хімічних опіків очей, коли під загрозою є втрата рогівки, а відтак і ока. Для того, щоб наші досягнення можна було використовувати у медицині, то досліджували і перевіряли на всесоюзному рівні ці наші винаходи ще вісім років. Дослідження з розроблення матеріалу для контактних лінз дало нам стільки ідей, які ми й донині ще не встигли реалізувати.
На кафедрі розробляють полімерні біологічні мембрани для діалізу, вже створили матеріал для штучної підшлункової залози, полімерні мембрани для створення штучних нирок. Аспірант Галина Яцульчак закінчує роботу над штучною шкірою. А ще хочуть запропонувати медицині штучні кровоносні судини. Львівські політехніки, мабуть, єдині в Україні і далеко за її межами, вміють формувати трубки з полімерного гідрогелю. Зараз розв’язують важливе завдання – приживляння штучних кровоносних судин з живими тканинами. Ще один напрям з використанням полімерних гідрогелів – ізолювально-лікувальні плівки, які вже не раз випробовували у наших медичних закладах.
Мало хто знає, що саме науковці кафедри розробили еластогелеві матеріали для протезування («Еластогель»), які зростаються із тілом, для заповнення порожнин після видаленого зуба, матеріали з фунгибактерицидними властивостями, які вбивають бактерії і грибки при цукриці, загноєнні, гідрогелевий матеріал, наповнений відповідними складниками, для лікування тріщин і дефектів кісток (замість штирів, пластинок тощо), бактерицидні плівки, які лікують рани. І це далеко не повний перелік того, чого досягли політехніки для потреб медицини.
Директор інституту Володимир Скорохода, до прикладу, розробляє склад і технологію гідрогелевих гранульних матеріалів, які лікують шлунок без дії шкідливих для організму ліків. Цими гранулами широко користуються у ветеринарії, лікуючи курчаток від різних шлункових проб- лем.
Науковці кафедри створили полімерні композити і нанокомпозити для наповнення багатьох термопластів, що підвищує міцність і якість виробів, навчилися з допомогою полівінілпіролідолу поєднувати непоєднуване, й водночас поліпшувати якість новоствореного матеріалу. А ще навчилися усувати вади капрону, виготовляти волокна для одягу, які нагадують природній шовк. Така тканина «дихає» і не електризується. Створили й струмопровідні, магніточутливі полімерні гідрогелі, вміють виготовляти вологоміри, визначати шкідливі речовини у воді тощо.
– Дуже прикро, що упереваж працюємо на «шухляду», адже виробництво практично призупинено. А наші винаходи врятували б не одне життя і бійців АТО, і мирного населення. Віримо, що прийдуть кращі часи і наші винаходи допоможуть українцям у їхніх потребах і проблемах, – констатує Олег Суберляк.
За результати досліджень у галузі полімерних гідрогелів і виробів на їх основі на кафедрі захищено дві докторські дисертації, 15 кандидатських. У роботі – докторська і 4 кандидатські дисертації. Тішить, що кафедральні науковці не залишаються сам-на-сам: вони тісно співпрацюють з багатьма науковими закладами та виробничими організаціями України і Європи. Зокрема, свої дослідження колектив кафедри здійснює у співпраці з Львівським національним медичним університетом ім. Данила Галицького, Тернопільським державним медичним університетом ім. І. Горбачевського, Інститутом високомолекулярних сполук НАН України, Інститутом макромолекулярної хімії Чеської АН, а також з багатьма навчальними закладами Європи, зокрема Польщі і Німеччини.