Марія-Катерина Винарчик, Центр комунікацій Львівської політехніки
Ілюстрація до професії журналіста

Дисклаймер: цей матеріал для вступників, які хочуть більше дізнатися про спеціальність «журналістика» у Львівській політехніці.

У 2020 році для вступу необхідно було скласти ЗНО з трьох предметів. Українська мова та література – обов’язково, другий на вибір – історія України чи математика, третій – іноземна мова чи географія. А від 2021 року обов’язкова буде математика.

Трохи даних про вступ у цифрах та що важливо для майбутнього журналіста розповіла Галаджун Зоряна Володимирівна, кадидатка наук зі соціальних комунікацій, доцентка та завідувачка кафедри журналістики та засобів масової комунікації.

– Журналіст – хто це сьогодні? Як виглядає ваш випускник?

– Журналіст сьогодні – це фахова та добре освічена особистість. У сучасному інформаційному світі він уміє швидко виокремлювати суспільно важливу інформацію, робити невидиме – видимим, розв’язувати соціальні проблеми шляхом винесення справ на всезагальне обговорення, знаходити зрозумілі пояснення складним процесам, розпізнавати незначне, яке іноді видають за важливе. Саме ці навички ми прищеплюємо своїм студентам. Те, що сьогодні левова частка наших випускників працює в журналістиці – є найкраще цьому підтвердження.

– Скільки абітурієнтів цьогоріч обрали журналістику у Львівській політехніці?

– Було подано понад 800 заяв абітурієнтів на 90 місць ліцензійного обсягу. Мінімальний прохідний бал державного замовлення на спеціальність журналістика 189.159.

– Що ви порадите вступникам: навички, знання чи ще щось корисне?

– Важливо усвідомити те, хто такий журналіст. Передусім він має бути добре обізнаний з усіма галузями політичного, економічного та соціального життя держави. Володіти словом як найточнішим інструментом, бути вмілим літератором, мати незганьблені особисті якості. Треба бути начитаним, легким до сприйняття великої кількості інформації, вміти виокремлювати важливе, бути стресостійким та основне – мати величезне бажання займатися інформаційною діяльністю, оскільки лише найбільш наполегливі стають професійними, об’єктивними та затребуваними фахівцями.

Про враження від навчання та перспективу в роботі журналіста, розповів Олег Галів – випускник кафедри журналістики та засобів масової комунікації, журналіст телеканалу НТА.

– Чому обрали журналістику саме у Львівській політехніці?

– Бо повірив у неї. Мене зацікавила глибоко гуманітарна спеціальність у глибоко технічному ЗВО. Між ними,виявляється, є теплі взаємини, тому я не помилився. Журналістика – спеціальність мандрівна. Чутлива до часу, змін, суспільно-політичної ситуації, нових викликів. І університет – це лише база. Тут закладають основи професії. Решта – самоосвіта. Відтак говорити про те, який із закладів освіти найкращий чи який варто обирати – питання індивідуальне. Адже, якщо це контракт – суми різняться і все залежить від фінансового блага. Є люди, які обирають лише Франка, – бо так повелося в родині. Є ті, хто тілом і душею «політехівці». Тому це справа індивідуальна.

 – Часто в уявлені людей журналістика перспективна лише в Києві, на вашу думку, чи можна стати успішним журналістом у Львові, будь-якому іншому місті?

– І у Львові, і в Києві перші пари починаються зрання, коли хочеш спати. Але Політехніка має велику перевагу над іншими, де викладають журналістику, – тут багато викладачів-практиків. І мене це тішить, я вболіваю за таких людей. Бо вони з інформаційної передової. А отже можуть якісно підготувати тебе до практичної роботи. Журналістика нині – це не лише столиця, хоча там вона й найпотужніше представлена. Журналістика – це сайт найменшої в країні ОТГ, і офіційне інтернет-представництво глави держави. Це пост депутата від Житомирщини із двома вподобаннями, з якого ти можеш викрутити сенсаційний матеріал (бо у пості купа добірної інформації) або ж сотні тисяч поширень публікації іменитої зірки. Хоча публікація пуста за змістом, але це теж журналістика. Це пряме ввімкнення у прямий ефір із виборів у США, і сварка на дільниці у найпівденнішій точці на мапі України – бо там не знають, що за згодою комісії, на момент виборів, журналісти можуть бути присутні під час підрахунку голосів.

Журналістика якийсь час не знала багатьох меж. Хоча вони в певні періоди були доволі жорсткі. Зараз ці межі коригуються законами і мораллю. Журналістика – це про життя. Тому можна бути сотим за впливовістю журналістом у столиці, п’ятим у Львові, або ж першим у Стрию. Але ти – журналіст.