Команда локального осередку АПУ при Львівській політехніці організувала юридичний форум, що стосується теми комплаєнсу в Україні та допоможе молодим юристам провадити якісну юридичну підтримку бізнесу. Compliance Law Forum – це машина, яка допомагає поєднати все: від GDPR (General Data Protection Regulation) до антимонопольного права.

Бізнес, у якому корупція є однією зі складових успішної діяльності, – хиткий і непривабливий для іноземних інвесторів. Непрозорі умови провадження бізнесу в Україні не лише негативно впливають на його рівень, а й на активність інвесторів, можливість співпраці з компаніями міжнародного рівня.

Історично комплаєнс розпочався у США. Поштовхом для його розвитку стали 60–70 роки ХХ століття, зокрема Вотергейтський скандал. Тоді викрили численні факти корупції, що стосувалися також приватних компаній. З метою протидії такій ситуації ухвалили Закон США «Про корупцію за кордоном» (Foreign Corrupt Practices Act/FCPA), яким встановили жорсткі правила контролю, вимоги до бухгалтерської та фінансової документацій, а також правила взаємовідносин із державними службовцями.

На початку 90-х у США оприлюднили роз’яснення про порядок застосування кримінального покарання для організацій Federal Sentencing Guidelines, що містять чіткі інструкції для створення ефективної програми у галузі комплаєнсу, а також правила етичної поведінки.

У Великій Британії 2010 року після тривалих обговорень ухвалили Закон «Про боротьбу з хабарництвом» (UK Bribery Act). Відповідно до цього закону у компаній, що підпадають під його юрисдикцію, є обов’язок зі створення комплаєнс-служб.

В Україні подібний Закон «Про засади запобігання і протидії корупції» ухвалили 2011 року. А 2015 року на його заміну прийшов Закон України «Про протидію корупції». Але й ці закони не сприяли створенню комплаєнс-системи.

Здавалося б, навіщо в Україні комплаєнс, враховуючи відсутність його законодавчого забезпечення? По-перше, Велика Британія та США реально розглядають можливість застосування власної юрисдикції. «Останні справи, які розслідує Департамент юстиції США, демонструють, що дію власної юрисдикції вони трактують дуже широко. Зв’язок зі Сполученими Штатами можна встановити навіть на підставі того, що мобільний телефон, через який інструктували про виплату неправомірних вигод, належить мобільному оператору США», – зазначив Станіслав Однороб, радник ЮФ «КПД Консалтинг».

По-друге, важливим моментом є залучення іноземних інвестицій. Інвестори, особливо з країн Західної Європи та США, обов’язково перевірятимуть, чи є у бізнес-партнерів система комплаєнсу. Перевірка, якою системою комплаєнсу та ділової етики користується селер компанії, входить у стандартну процедуру оцінки компанії перед купівлею. Авторитетні компанії давно впровадили та використовують свої програми комплаєнсу і ділової етики, тому їм потрібна впевненість у тому, що купівля або співпраця з українською компанією не матиме негативних наслідків для їхньої репутації та бізнесу.

Традиційний юридичний комплаєнс – це протидія легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, та корупції.

Для українських юридичних фірм комплаєнс-практика є новою, тому спеціалістів у цій царині ще небагато. Адже галузь доволі специфічна та передбачає досвід у різних практиках (корпоративне, антимонопольне, конкурентне, антикорупційне право та ін.). Також важливо мати знання з бізнес-етики. Сфера комплаєнсу – це не лише юридична консультація, а й навчальні семінари, майстер-класи для інхаус-юристів та керівників.

За словами експертів-юристів, бажання українського бізнесу впровадити цю практику зростає. «Українські юридичні компанії можуть надати першопочаткову допомогу у становленні комплаєнсу в Україні, тому що одразу імплементувати в українську компанію іноземні реалії доволі складно. Оскільки комплаєнс – це система, процедура, а найголовніше – це культура», – акцентує Станіслав Однороб.

Тож комплаєнс-спеціалістам потрібно:

• постійно бути «up to date» щодо законодавства та останніх змін;
• розуміти тонкощі бізнес-управління в тій галузі, де вони впроваджують систему комплаєнсу;
• вміти донести всім інформацію про те, що варто зробити, а чого уникати (від топ-менеджерів і тих, хто ухвалює бізнес-рішення до всіх працівників компанії);
• налагоджувати комунікацію, щоб у співробітників була можливість викрити в анонімному режимі порушення порядку в компанії через так звану «Гарячу лінію», але варто потурбуватися, щоб викривачі не зловживали цим механізмом, аби комусь нашкодити.

Попри впровадження комплаєнс-програм на українських підприємствах і в реформах, зазначається, що Україна досі посідає останні позиції в регіоні відповідно до Індексу сприйняття корупції (CPI). Тож якщо вітчизняні підприємства хочуть співпрацювати з чужоземними партнерами та вийти на міжнародний ринок, вони мають мінімізувати ризики корупційних правопорушень у своїй діяльності. Впровадження комплаєнс-програм допоможе налагодити зв’язки з іноземними інвесторами та стати конкурентоспроможними партнерами на ринку.