Для українських університетів процес інтернаціоналізації освіти має бути не самоціллю, а засобом для підвищення рівня якості освіти й осучаснення, – така думка прозвучала 15 вересня у Києві під час семінару «Інтернаціоналізація української вищої освіти». Учасником цієї цікавої зустрічі був і Юрій Рашкевич, проректор Львівської політехніки з міжнародних зв’язків і член Національної команди експертів з реформування вищої освіти, що діє при Національному Еразмус+ офісі в Україні.

– Інтернаціоналізація зараз є однією з ключових, або й ключовою, характеристикою сучасного університету. У Європі загальновизнано, що університет не може дати якісну освіту, якщо він є замкненим, тобто якщо в нього відсутні міжнародні зв’язки, немає іноземних студентів, не приїжджають викладачі з інших країн, якщо його науковці не публікуються в закордонних виданнях, не їздять за кордон і т.д. – говорить Юрій Михайлович.

Ініціатором семінару було Міністерство освіти і науки, зокрема управління міжнародного співробітництва та євроінтеграції, та Національний Еразмус+ офіс в Україні. Участь у заході взяли представники МОН, що працюють в напрямі інтернаціоналізації освіти; проректори 30 найбільших вишів України. Зі Львова – кілька університетів: крім Політехніки, ЛНУ ім. І. Франка, Аграрний, Лісотехніка.

Змістову частину семінару значною мірою забезпечувала Національна команда експертів з реформування вищої освіти. Порушили низку актуальних питань, що стосуються міжнародного освітнього контексту. Це, до прикладу, інформаційна, зокрема англомовна, присутність наших університетів у світі (більшість їх просто «не видно назовні»), академічна мобільність викладачів і студентів, визнання іноземних документів про освіту (йдеться про нострифікацію дипломів, академічних довідок, отриманих за кордоном). Тепер, відповідно до нового ЗУ «Про вищу освіту», право визнавати іноземні документи матиме й університет: це для вишу позитивно, водночас виклик для нього – через різноманіття систем кваліфікацій в різних країнах, невпорядкованість освітньої нормативно-правової бази в Україні.

Про ще один компонент інтернаціоналізації – використання Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) – доповідав Юрій Рашкевич:

– Я говорив про подвійне дипломування: коли студент, виконуючи узгоджену навчальну програму, отримує диплом двох університетів – нашого і закордонного. Мова йшла про моделі, механізми зарахування, перезарахування оцінок, кредитів, предметів, адже різні країни мають різні системи оцінювання. Центральну увагу я зосередив на ЄКТС, яка є основним інструментом побудови освітніх програм і забезпечення академічної мобільності. Важливо, що на конференції міністрів освіти країн-підписантів Болонського процесу в Єревані в травні цього року ухвалили нову редакцію – фактично новий Довідник користувача ЄКТС, який є ширшим, повнішим порівняно з варіантом 2009 року. Зараз перекладаємо Довідник українською, і незабаром він буде доступний на сайтах МОН, Національного Еразмус+офісу в Україні, а також буде надрукований для розсилки у виші.

Серед найактуальніших проблем – навчання іноземних студентів у вітчизняних вишах, підвищення рівня привабливості України для вступників з-за кордону. Проректор Політехніки з міжнародних зв’язків пояснює:

– Ми – і Україна в цілому, і Політехніка зокрема – маємо серйозну загрозу, коли говоримо про якість освіти, зокрема для іноземних студентів. Ця якість катастрофічно падає (це передовсім пов’язано з масовізацією освіти), і якщо цей процес не зупинити, то в найближчому майбутньому ми можемо залишитись без іноземних студентів, принаймні без тих, котрі приїжджають за якісними знаннями. Як сказала на семінарі перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун, університети, які бачать в іноземних студентах тільки джерело доходу, дуже скоро залишаться ні з чим.

Цей семінар започатковує серію схожих заходів. Найближча зустріч керівників відділів міжнародного співробітництва університетів відбудеться 28 вересня.