Ескалація війни в Ємені є черговим проявом глобального протиборства на планеті

Микола Бучин, професор кафедри політології та міжнародних відносин
Заставка до матеріалу

Нещодавно я писав про те, що російсько-українська війна є початком Третьої світової війни, адже це протиборство двох таборів: демократичного західного світу на чолі зі США та ЄС і недемократичного східного світу на чолі з росією, Іраном та Китаєм. Водночас головна моя теза полягала в тому, що у майбутньому ми спостерігатимемо ще багато точкових конфліктів, де будуть «мірятися силами» та намагатися збільшити свій вплив ці два згадані табори.

Кілька днів тому моя теорія ще раз була підтверджена: сталася ескалація конфлікту в Ємені внаслідок ракетних ударів, яких завдала по цій країні, а точніше – по єменських хуситах, західна коаліція на чолі зі США та Великою Британією. Для того щоб зрозуміти, що це означає та до яких наслідків може призвести, спочатку варто зробити невеликий екскурс в історію конфлікту.

Історичні корені громадянської війни в Ємені, яка розпочалась у 2015 р., сягають ще часів багатолітньої боротьби бойовиків-хуситів проти чинної влади Ємену та Єменської кризи 2011 р. Остання завершилася падінням влади президента Ємену А. Салеха та захопленням озброєними загонами хуситів у 2014 р. столиці Ємену м. Сани. Проте прем’єр-міністр Ємену А. Гаді зумів утекти до м. Адена, де проголосив себе законним президентом країни. Це спричинило початок у 2015 р. в Ємені громадянської війни між прихильниками А. Гаді і хуситами.

Як часто буває в такій ситуації, громадянська війна в Ємені переросла у глобальніший конфлікт, адже зачіпала інтереси двох важливих регіональних гравців – Ірану та Саудівської Аравії, які ведуть перманентну боротьбу за домінування на Близькому Сході. Однією з визначальних рис зовнішньої політики Ірану є використання так званих проксі-сил для поширення свого впливу. Це, до слова, робить Іран дуже схожим з його геополітичним союзником росією, яка теж використовує подібні гібридні методи для реалізації своєї зовнішньої політики.

Отож єменські хусити (поряд із ХАМАС та Хезболлою) належать до вже згаданих проксі-сил Ірану. Це власне і спричинило у 2015 р. вихід конфлікту за межі Ємену, адже Саудівська Аравія не хотіла допустити поширення впливу свого суперника Ірану на Ємен, з яким саудити безпосередньо межують. Тому Саудівська Аравія втрутилась у єменську війну, тривалий час завдаючи періодичних авіаційних ударів по бойових підрозділах хуситів, і в такий спосіб зуміла запобігти поширенню їхнього впливу на всю територію Ємену.

Щоб зрозуміти потенційно глобальний характер війни в Ємені, варто також пам’ятати, що Саудівська Аравія є одним з головних союзників США в регіоні. А Іран – головний ворог Америки. Тому війну в Ємені можна вважати не лише протистоянням таких регіональних гравців, як Іран і Саудівська Аравія, а й полем протиборства між демократичним і недемократичним таборами, про які я вже неодноразово згадував.

Навіть більше, глобальності єменському конфлікту надала й ескалація конфлікту між Ізраїлем і ХАМАС. Адже загальновідомим є той факт, що Ізраїль поряд зі США є екзистенційним ворогом Ірану, а ХАМАС – інструмент Ірану в боротьбі з Ізраїлем. Тому багато експертів розглядають єменський конфлікт саме в контексті війни між Ізраїлем і ХАМАС. Тож цілком очевидно, що і Іран, і єменські хусити стали на бік ХАМАС у війні з Ізраїлем. І тоді як Іран робив це приховано, обмежуючись в офіційній площині гнівними заявами та погрозами на адресу Ізраїлю і США, то єменські хусити перевели боротьбу з Ізраїлем у практичну площину.

Хусити офіційно оголосили війну Ізраїлю і навіть робили спроби атакувати ізраїльську територію безпілотниками та ракетами. Крім того, з початком конфлікту між Ізраїлем і ХАМАС єменські хусити стали скоювати регулярні напади на цивільні судна різних держав, які курсують Червоним морем, створюючи таким чином серйозну регіональну загрозу.

Така активність хуситів у Червоному морі стала причиною (принаймні офіційною) залучення до війни в Ємені міжнародної коаліції західних держав на чолі зі США та Великою Британією. Вона завдала у ніч на 12 січня 2024 р. масованого ракетного удару по військових базах та аеродромах тієї частини Ємену, яку контролюють хусити. 13 січня 2024 р. відбувся повторний ракетний удар по Ємену, але вже у менших масштабах. Що цікаво – була оприлюднена інформація, що в Ємені на час ракетного обстрілу перебували російські військові інструктори, які загинули від ударів західної коаліції. Вже сам факт їхньої присутності в країні є красномовним і свідчить як про глобальний характер конфлікту в Ємені, так і про переплетіння глобальних інтересів у цій країні, а також ще раз підтверджує наявність глобального конфлікту за перерозподіл сфер впливу у світі.

Актуальним для нас зараз є насамперед питання, чи не призведе ескалація конфлікту в Ємені до глобальнішого конфлікту, де демократичний і недемократичний табори будуть більш масштабно боротися за вплив у регіоні. Аргументами за подальшу ескалацію можуть бути гнівні заяви самих хуситів, які обіцяють помститися США за ракетні удари, а також засудження таких ударів з боку низки міжнародних акторів, насамперед Ірану та росії. Навіть більше, вночі 16 січня 2024 р. Іран завдав ракетних ударів по територіях Сирії й Іраку, заявивши про ураження «ізраїльського шпигунського центру». Характерно, що на території Іраку вибухи пролунали неподалік консульства США.

Чи буде відповідь з боку Заходу на ці удари? Чи буде подальша ескалація конфлікту в самому Ємені? Чи втрутиться у конфлікт безпосередньо Іран? Відповідь на ці та багато інших запитань зможе дати лише час. Але ймовірність подальшої ескалації конфлікту в регіоні цілком реальна. Крім того, аналіз тенденцій на міжнародній арені дає всі підстави вважати, що таких конфліктних регіонів, зважаючи на глобальну боротьбу за перерозподіл сфер впливу на планеті, у майбутньому може побільшати.