До 17 лютого у Львівському палаці мистецтв тривала виставка «Вілла Тугендгат», що стала можливою зокрема й завдяки представникам ІАРХ Львівської політехніки.
Уявіть собі, як переступаєте поріг свого дому – такого, про який мріяли. Та ні – про який навіть і не мріяли! Він спроектований одним із найвідоміших архітекторів вашого часу. Оснащений найновішими технічними й технологічними новинками. Із продуманим до дрібниць дизайном, що робить простір унікальним, комфортним і вільним… Що відчуваєте? Можливо, щось схоже на те, що відчувало подружжя Тугендгат у своїй сімейній віллі, котра стала одним із найвідоміших зразків модерністичної архітектури.
Львів – 22-ге місто, куди привезли пересувну виставку «Вілла Тугендгат» – стенди з фото та текстовим супроводом, а також документальні кінофільми. Крім поважних гостей (делегація із Брна, головний архітектор Львова Юліан Чаплінський, голова ЛОО НСАУ Олесь Ярема та ін.), на відкриття виставки прийшли викладачі, студенти, випускники ІАРХ. Доцент кафедри дизайну архітектурного середовища Політехніки Богдан Гой, який модерував відкриття виставки, розповідає:
– Ідею про мандрівну виставку, присвячену історії й сучасності унікальної пам’ятки модернізму, спершу донесли до вузького кола, і саме директор ІАРХ Богдан Черкес виступив з ініціативою організувати приїзд виставки до Львова. До організації долучились місцева Спілка архітекторів, Львівська міськрада, а також Генеральне консульство Чехії у Львові, Магістрат міста Брна і Музей «Вілла Тугендгат», захід підтримала й ЛОДА. З-поміж різних варіантів для акції обрали Палац мистецтв – як будівлю, де чи не найкраще може розкритися модерністичний об’єкт. Важливо було донести до потенційних споживачів розуміння значення виставки: можливо, не всі знають про вагомість цього архітектурного об’єкта, і, зрештою, не так часто є експозиції, присвячені одній будівлі.
Великий інтерес до вілли фахівці пов’язують передовсім з іменем автора її проекту – німецького архітектора Людвіґа Міс ван дер Рое, який очолював знамениту школу «Баугаус», створив форму скляної «універсальної» будівлі і низку хмародерів (зокрема у Чикаго) та визначив філософію міської архітектури ХХ ст. Вілла у Брно – це замовлення підприємців Фріца й Грети Тугендгат. Будівлю спорудили в 1929 – 1930 рр. – на схилі пагорба з чудовим виглядом на місто. Вілла мала три поверхи. Всередині було просторо, вільно, світло (великі скляні вікна) – саме цього прагнули Тугендгати. Елементи з екзотичних матеріалів (каміння, деревини, привезених із далеких світів), як і ексклюзивні функціональні меблі (за проектом Міс ван дер Рое) додавали стриманої вишуканості. У будинку були встановлені нові на той час системи опалення, вентиляції, сигналізації, під час його спорудження вперше в архітектурній практиці застосували сталеву несучу конструкцію з тонких стовпців із хрестоподібним перетином. Ззовні віллу оточували озерце, сад, багато зелені. Будівля була ультрамодною і дуже дорогою.
Із зростанням нацистської загрози, Тугендгати, що мали єврейське коріння, емігрували. Під час Другої світової війни у їхній віллі розташовувалось гестапо, після – школа танцю і реабілітаційний центр. У 1963-му вілла була визнана пам’яткою культури, у першій половині 1980-х там проводили відновлювальні й реконструкційні роботи. У 1995 році її було оголошено національною пам’яткою культури, а у 2001-му – об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне, у 2000-х провели низку тривалих дослідницьких й аналітичних, а в 2010 – 2012-их рр. – санаційних і реставраційних робіт. Вдалося максимально наблизити вигляд вілли до оригінального, завдяки 100-відсотковій підтримці європейських фондів. Весь процес відновлення вілли (цілісності будівлі й інтер’єрів) був складним і дороговартісним: матеріали замовляли й транспортували з різних країн, дотримувались оригінальних рецептур виготовлення матеріалів тощо.
У Львові теж достатньо пам’яток модернізму і персоналій, які заслуговують уваги, але належної уваги і любові до них, розуміння значення цього пласту культури в нас, на жаль, ще нема. Можемо повчитися цього у чеських колег, представників європейської спільноти: скільки зусиль і часу (7 років досліджень і 2 роки реалізації!) приділено одному об’єкту, – зазначає Б. Гой.
Нині вілла Тугендгат – у власності міста. З 2012-го доступна для громадськості: там відбуваються екскурсії, мистецькі, освітні акції тощо. Щороку об’єкт, за словами директорки музею «Вілла Тугендгат» Івети Черної, відвідує приблизно 35 тис. осіб. Він настільки популярний, що квитки викуплені аж до червня! Побачити витвір видатного Міс ван дер Рое приїжджають із різних країн і континентів, зокрема з Німеччини та США. Генеральний консул Чехії у Львові Павел Пешек запросив у Брно й українців, зазначивши: виставка підтверджує, що найцікавіше у Чехії – не тільки у Празі й Карлових Варах. Тим часом виставку, присвячену віллі Тугендгат, планують також повезти до Києва, Івано-Франківська і Харкова.