Студентський комбінат харчування Львівської політехніки: Ірина і ще 15 кухарів із «кормушки»

Борис Козловський, прес-служба Львівської політехніки
Студентський комбінат харчування Львівської політехніки

Час від часу можу зайти перекусити до їдальні студентського комбінату харчування Львівської політехніки. Самі студенти нарекли її іронічно «кормушкою» або «годівницею». І справді, сюди, як птахи, злітається у вільну хвилину студентська молодь, нерідко й викладачі скромнішого достатку.

У комбінаті, що розташований поблизу другого навчального корпусу, нині функціонують три рівноцінні їдальні на трьох поверхах. Але найбільш людно і гамірно на першому поверсі. Правду кажучи, страшенно не люблю стояти у чергах. Але був подивований тим, як швидко тут «тане» черга. На касі, як з’ясував, чатує Ірина Гучок. Працює вона просто віртуозно, жодного зайвого руху. І ніколи не помиляється. Скромна, мила дівчина, тому рішуче відмовляється розповісти щось про себе. Лише за умови, якщо сфотографуємо ввесь невеличкий колектив кухарів.

Ірина доїжджає на роботу із селища Великий Любінь. Школу закінчила з однією четвіркою і відразу вступила у Львівське ПТУ № 18. Закінчила його на «відмінно». У студентському комбінаті харчування почала працювати кухарем. Відомо, що людина, котра професійно готує їжу для інших, має свою улюблену страву. У кінокомедії «Дівчата» кухар хвалилася: «У мене по борщах були п’ятірки!..». Ірині ж найкраще вдаються салати.

У студентській їдальні Університету асортимент салатів доволі широкий. На касу з кухні Ірина переходила неохоче, але треба було підмінити дівчину, яка пішла у декрет. За словами завідувачки виробництва Наталії Миколаївни Приступи, нині у декретних відпустках десять працівниць її невеличкого колективу. Вона – випускниця технікуму громадського харчування, який закінчила на «відмінно». У комбінаті харчування – з 1974 року.

У колективі переважно молодь, але є і старші жінки. Вони погоджуються йти посудомийками і прибиральницями. Для всіх робочий день розпочинається о сьомій ранку. Всі разом нарізають салати, випікають пиріжки. А от для Миколи Карпина робочий день починається о 5:30. Він живе поруч із комбінатом і тому погодився приходити першим, щоб замісити тісто на хліб власної випічки.

Робота їдальні на першому поверсі надзвичайно інтенсивна. Від 9 години ранку до 15 години виручка в середньому становить 13 тисяч гривень.

Наталія Приступа ділиться спостереженнями щодо добробуту студентів. За останній рік-другий вони стали біднішими. Значно рідше беруть на друге якусь котлету чи відбивну, здебільшого – один гарнір чи салат. Але виторг комбінату не падає, бо заготівельні ціни на продукти відчутно пішли вгору.

в студентській їдальні колектив студентської їдальні меню в студентській їдальні