Людство (Україна не становить винятку) впевнено входить в цифрову еру. Нікого вже не дивує щоденне використання мобільних (коміркових) телефонів, айпедів, айтюнів, електронний обіг документації, оплати через інтернет тощо. Ще вчора таємничий штучний інтелект, сьогодні – вже частина різноманітних суспільних послуг; це і допомога лікарській діагностиці, класифікатор та навіть креатор програм і текстів заданої проблематики.
Европейський Союз напрацював певні директиви, покликані сприяти активному впровадженню цифровізації в усі сфери людської діяльності. Наприкінці 2022 року представник кафедри інтелектуальної мехатроніки та роботики Інституту комп’ютерних технологій, автоматики та метрології Львівської політехніки Орест Івахів мав можливість ознайомитися з поточним станом її реалізації під час засідань Центральноєвропейського технологічного Форуму «Тенденції розвитку, можливості та бар’єри роботизації європейської промисловості» (Вроцлав, Польща). Цьогоріч кафедри інтелектуальної мехатроніки та роботики (професор Орест Івахів) та інформаційно-вимірювальних технологій (професор Пилип Скоропад) рецензували проєкт Закону України «Про робототехніку та роботизацію в Україні» та приготували свої пропозиції до нього.
Значне місце посідає роботизація побуту, виробництва, зокрема із залученням верстатів з число-програмним керуванням. Зрозуміло, що якими б досконалими не були технічні засоби, без кваліфікованого персоналу, що розробляє (проєктує) їх, виготовляє та обслуговує, обійтися неможливо. Ця місія навчання відповідних спеціалістів покладена на навчальні заклади. У Львівській політехніці є декілька підрозділів, які виконують ці функції.
Зокрема, поєднуючи власний доробок з досвідом провідних університетів світу і спираючись на підтримку провідних промислових корпорацій (підприємств), кафедра інтелектуальної мехатроніки та роботики використовує багатофункціональний промисловий робот АВВ, його ліцензійне програмне забезпечення, навчальний стенд фірми Фесто, отримані від корпорації Раушерт (Німеччина), яка планує також виділення навчального верстата з число-програмним керуванням. Підвищенню рівня обізнаності з сучасним станом роботизації та поточними завданнями сприяють постійні контакти з візит-спеціалістом корпорації Раушерт Давидом Лєфлером, головним технологом Міхаелем Мюллером, директором спорідненої з Раушерт фірми «Спектроаналітика» (Львів) Віталієм Гореликом та фінансовою директоркою фірми «Спектрографіка» Світланою Блонською.
Незважаючи на складні сьогоденні обставини воєнного часу, технологічні зміни, пов’язані з цифровізацією в нашій країні, все ж невідкладно відбуваються. Активні підприємці намагаються зав’язати відповідні контакти з вищою школою, формують свої потреби та вимоги до молодих кадрів. Так, наприкінці минулого семестру відбувся обмін робочими візитами представників фірми Леоні та ІМВО з викладачами кафедри інтелектуальної мехатроніки та роботики ІКТА. Під час цих зустрічей відбулося активне спілкування між професором Бойком, професором Тиханом, доцентом Дейнекою, старшим викладачем Гірняком та виробничниками. Відвідини підприємств дали змогу виявити «вузькі» виробничі місця, зафіксувати завдання, які потребують розв’язання з використанням можливостей роботів. Зафіксована проблематика сформувала базу даних для курсового й дипломного проєктування, створює підґрунтя для кафедральних досліджень та можливих господарських угод з відповідними підприємствами. Взаємно корисне спілкування матиме природне продовження та практичне реалізування.